Наталія  Володимирівна Овчиннікова, учитель трудового навчання, вищої категорії, старший учитель ЗОШ №28, м. Кременчук.

Учитель – це не завжди той,

хто знає більше,

а той хто знає інше.

Педагогічна реальність суб’єктивна: кожний, хто входить до класу, несе свій світ. А якщо так, кожний учитель може сказати: саме я творець педагогіки.

                                                 Ш. Амоношвілі.

 Світ дитинства – це світ особливий. У ньому діти мають свої критерії добра і зла, шляхетності і      безчестя, у них своє поняття краси, моралі, відносин між людьми…

 І я – вчитель, для якого 30 років педагогічної діяльності в ЗОШ №28 – це величезна частка життя.

 Чому я вибрала цей шлях? Без роздумів скажу – завдяки любові до дітей, прагненню навчити  молоде покоління сміливо увійти в доросле життя. І на мою думку, провідна роль у цьому плані  серед учителів предметників  належить учителю трудового навчання.

Адже вчитель трудового начання – це перш за все вихователь.

Через працю, навички, творчість, інтерес до народних традицій та ремесел уроки трудового навчання виховують творчу особистість, здатну до самореалізації в умовах сучасного життя.

Головними критеріями роботи вчителя трудового навчання вважаю поєднання широких знань предмета  викладання, глибокого розуміння дітей, їх психології, інтересів. Основним моїм завданням на уроках праці є виховання у дітей любові до праці, прищеплення їм високих моральних якостей.

І кожного разу, йдучи на урок, питаю себе: як досягти цієї мети? Відповідь однозначна – тільки через виховання інтересу до предмета, до праці. А як зацікавити дітей? Зробити це водночас і легко і важко.

На кожному уроці вчу дітей свідомо сприймати і засвоювати матеріал,  творчо підходити до заданої теми, розвивати свою фантазію. Я прагну допомогти дітям пізнати оточуючий світ, пробудити в душі дитини прагнення творити добро.